Джером Клапка Джером

              2 травня 1859 року народився Джером Клапка Джером (англ. Jerome Klapka Jerome, Джером К. Джером) - автор романів і повістей, багатьох есе і новел, гумористичних оповідань і п'єс, серед яких найбільш популярна «Мешканець з четвертого поверху» (1907). Найпопулярніший твір Джерома - комічна повість «Троє в човні, не рахуючи собаки» (1889). Продовження цього твору - повість «Троє на велосипеді» (1900). У них в повній мірі виявлений самобутній гумор письменника - добродушний, нерідко з домішкою сентиментальності і моралізації. Звичайна його тема - дрібні негаразди невдалих обивателів. У 1899 році Джером відвідав Росію; свої враження описав у статті «Росіяни, якими я їх знаю» (видана російською мовою під назвою «Люди майбутнього», 1906).

Великдень, Пасха

        Великдень - це давнє свято приходу весни, радості, перемоги світла над темрявою. Вважалось на Великдень всі мають веселитися, бо хто буде сумувати в цей день, сумуватиме і весь рік. Малювання крашанок нерідко пов'язують із ще дохристиянськими традиціями відмічати знакові астрономічні події, у тому числі й весняне рівнодення, коли перший великий день (більший за ніч день) міряється своєю тривалістю з останньою великою (більшою за день) ніччю. Насправді, дата Пасхи залежить від стану небесних тіл, а саме Місяця і Сонця. Днем святкування світлого Великодня було вибрано першу неділю після першого повного місяця, що настає після весняного рівнодення. З цього випливає, що Великдень є перехідним церковним святом і не прив'язаний до традиційного календаря, а тому відзначається в різний час. У «Католицькій енциклопедії» сказано: «Великдень увібрав до себе багато язичницьких звичаїв на честь повернення весни. Яйце є символом відродження життя ранньою весною… Кролик — це язичницький символ, і він завжди був символом родючості». Наразі дослідникам досить важко розібрати, які саме великодні обряди коли виникли, і за яких обставин. З християнською великодньою обрядовістю змішалися давні язичницькі обряди, пов'язані зі святкуванням весняного сонця. Під впливом християнського календаря язичницька обрядовість частково перемандрувала у Великодній тиждень. У багатьох країнах (Австрія, Угорщина, Чехія, Словаччина, Словенія та інших) прийнято обливати жінок водою, це вважається символічним побажанням краси, родючості та здоров'я. Нерідко на знак подяки чоловіки отримують розмальовані яйця, ласощі або жінки віддячують також відерцем води. Ще поширенішим є звичай ховати у гніздах в саду розмальовані яйця, котрі повинні шукати діти. Вважається, що яйця збирає у птахів та потім розмальовує великодній заєць (або кріль).