Translate

пʼятниця, 8 листопада 2019 р.

Іван Тургенєв

         9 листопада 1818 року народився Іван Сергійович Тургенєв - письменник-реаліст, поет, публіцист, драматург, перекладач. Найбільш відомі повісті Тургенєва "Батьки й Діти", "Дворянське гніздо", "Рудін", збірка оповідань "Записки мисливця".

День української писемності та мови

"Я дуже люблю <...> народну українську мову, звучну, барвисту й таку м'яку."
Лев Толстой
"Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів – скількома епітетами супроводяться визнання української мови… Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе." 
Олесь Гончар
            Щорічно відзначається 9 листопада День української писемності та мови. Зараз на Україні проводяться ретельні дослідження витоків української писемності. Вважається, що саме з преподобного Нестора Літописця і починається письмова українська мова. Також є припущення, що писемність та наріччя на території України мало кілька варіантів залежно від місцевості. За даними вченого Василя Кобилюх, наша мова сформувалася ще в Х-IV тисячоліттях до нашої ери і походить вона зі санскриту - мовою визначних пам'яток давньоіндійської літератури, наводячи численні приклади давньоіндійських слів, начебто запозичених в українську мову: ситець, камфора, його, свастика, війна, золото, майдан, мерщій, нива, прапор, причастя, чари, шабля, воля, небеса, тато, хата та інші. Хто зна, можливо відкриття іще попереду і вченими які їх зроблять як раз і є Ви - наші читачі?

Слова

Плекатимеш мову — цвістимуть слова,
Мов білі черешні весною…
Ростимуть слова, як у квітні трава,
Зігріті любов’ю земною.
Які ж вони чисті, як вічно звучать,
Як птахами в’ються крилато, —
Мов зорі незгасні небесних багать:
Хліб. Совість. Вітчизна і Мати.
Шануй їх у серці. Ніколи не смій
Святе і високе топтати.
Як жито-пшеницею слова добрі сій —
Рясний урожай будеш мати!
(Володимир Олійник)

Рідне слово

Ти постаєш в ясній обнові,
як пісня, линеш, рідне слово.
Ти наше диво калинове,
кохана материнська мово!
Несеш барвінь гарячу, яру
в небесну синь пташиним граєм
і, спивши там від сонця жару,
зеленим дихаєш розмаєм.
Плекаймо в серці кожне гроно,
прозоре диво калинове.
Хай квітне, пломенить червоно
в сім'ї великій, вольній, новій.
 
(Дмитро Білоус)