Старий Новий рік, Василів вечір(14 січня)

  

          На Новий рік припадає свято Василя, який вважався покровителем землеробства. Саме тому вдосвіта годилося засіяти збіжжям оселі. Здебільшого це робили підлітки. Батьки будили своїх синів (традиційно засівали тільки хлопчики, а дівчатка лише щедрували). Зодягшись, дітлахи брали спеціально виплетену рукавицю, наповнювали її житнім чи пшеничним зерномі, ставши перед образами, засівали власну хату:

- Роди, Боже, жито-пшеницю,

Всяку пашницю,

На Новий рік, на щастя,

На здоров'ячко!

А ти, господарю, дай паляницю. 

           , або:

Сійся, родися,

Жито, пшениця,

Всяка пашниця.

Зверху колосиста,

Зісподу корениста.

Будьте з святом здорові,

З Новим роком!

           Батьки ощедровували хлопців грішми, і тоді вони, починаючи з крайньої хати, оббігали сусідські оселі. Кожен намагався щонайпершим засіяти і отримати найкращий подарунок. Тим, хто спізнювався, давали лише млинці та пироги. Відтак за дітьми бігали тічки псів, яких підгодовували юні посівальники.
           Крім індивідуальних, були й гуртові посівальники. Вони вибирали з-поміж себе старшого. На Чернігівщині головного  посівальника садовили на лаву, приказуючи:
        - Сядь же унас та посидь, щоб усе добре садилось: кури, гуси, качки, рої та старости!
           Тому нерідко юні посівальники водили  з собою ще й перевдягнутого в "козу" "парубка" з великими вухами, зробленими з колосків. У цей день вважалося за честь гутати всіх Василів. Де інде на новолітування виносили на подвір'я дідуха і спалювали цого, що символізувало початок Нового року.
           На Новий рік прибавляється дня на заячий скік.
           На Василів вечір день прибуває на курячий шаг.
           На Новий рік погода - буде в полі урода.
           Січень без снігу - літо без хліба.
(Скуратівський В. "Місяцелік",український народний календарь.Київ "Мистецтво" 1993 р.)

Наші чітачі - учні дитячої музічної школи №18, співають щедрівочки (викладач Оніщенко В.В.)