На Новий рік припадає свято Василя, який вважався покровителем землеробства. Саме тому вдосвіта годилося засіяти збіжжям оселі. Здебільшого це робили підлітки. Батьки будили своїх синів (традиційно засівали тільки хлопчики, а дівчатка лише щедрували). Зодягшись, дітлахи брали спеціально виплетену рукавицю, наповнювали її житнім чи пшеничним зерномі, ставши перед образами, засівали власну хату:
- Роди, Боже, жито-пшеницю,
Всяку пашницю,
На Новий рік, на щастя,
На здоров'ячко!
А ти, господарю, дай паляницю.
, або:
Сійся, родися,
Жито, пшениця,
Всяка пашниця.
Зверху колосиста,
Зісподу корениста.
Будьте з святом здорові,
З Новим роком!
Батьки ощедровували хлопців грішми, і тоді вони, починаючи з крайньої хати, оббігали сусідські оселі. Кожен намагався щонайпершим засіяти і отримати найкращий подарунок. Тим, хто спізнювався, давали лише млинці та пироги. Відтак за дітьми бігали тічки псів, яких підгодовували юні посівальники.
Крім індивідуальних, були й гуртові посівальники. Вони вибирали з-поміж себе старшого. На Чернігівщині головного посівальника садовили на лаву, приказуючи:
- Сядь же унас та посидь, щоб усе добре садилось: кури, гуси, качки, рої та старости!
Тому нерідко юні посівальники водили з собою ще й перевдягнутого в "козу" "парубка" з великими вухами, зробленими з колосків. У цей день вважалося за честь гутати всіх Василів. Де інде на новолітування виносили на подвір'я дідуха і спалювали цого, що символізувало початок Нового року.
На Новий рік прибавляється дня на заячий скік.
На Василів вечір день прибуває на курячий шаг.
На Новий рік погода - буде в полі урода.
Січень без снігу - літо без хліба.
(Скуратівський В. "Місяцелік",український народний календарь.Київ "Мистецтво" 1993 р.)
Наші чітачі - учні дитячої музічної школи №18, співають щедрівочки (викладач Оніщенко В.В.)
Літературна творчість Юрія Ярмиша відзначена багатьма літературними преміями: премією журналу «Перець» (1970 р.), медаллю А. С. Макаренка (1972 р.), республіканською літературною премією імені М. Островського (1974 р., за книжки «Золотий кораблик», «Сонечко», «Вовчі окуляри»), Почесною грамотою Президії Верховної Ради України (1985 р.), літературною премією ім. Ю. Яновського (2001 р., за цикл новел-фантазій), премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва 2006 року.Юрій Ярмиш також займається літературознавством у галузі вивчення казки як літературного жанру та у галузі дослідження дитячої літератури. Юрій Ярмиш є членом міжнародного товариства дослідників літератури для дітей та юнацтва.
Робота з дітьми з обмеженими можливостями, спільно з Дніпропетровською обласною благодійною організацією "Ангел детства".
